Голодомор – гіркі жнива пам’яті…
Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертельному сні 1933 року.
Щороку кожної четвертої суботи листопада вся Україна вшановує і згадує жертв Голодоморів.
Ти кажеш, не було голодомору?
І не було голодного села?
А бачив ти в селі пусту комору,
З якої зерно вимели до тла?
Як навіть варево виймали з печі,
І забирали прямо із горшків,
Окрайці виривали з рук малечі
І з торбинок нужденних стариків?
Ти кажеш, не було голодомору?
Чому ж тоді, як був і урожай,
Усе суціль викачували з двору,
«Греби, нічого людям не лишай!»
Хто ж села, вимерлі на Україні,
Російським людом поспіль заселяв?
Хто? На чиєму це лежить сумлінні?
Імперський молох світ нам затуляв!
Я бачив сам у ту зловісну пору
І пухлих, і померлих на шляхах.
І досі ще стоять мені в очах…
А кажеш – не було голодомору!..
25-27 листопада в нашому центрі відбулися заходи до Дня пам’яті жертв Голодоморів
Виставка-інсталяція в бібліотеці «День жалю… День скорботи, печалі…»
Виставка стіннівок «Пам’ятаємо кожне зерня 33-го»
Інтерактивна виховна година «Ми – молоді весняні квіти, голодні, босі і роздіті…»
Виховний захід «Запали свічу пам’яті: Голодомор 1932-1933»
Акція «Передай свічу пам’яті»
“28 листопада о 16:00 учні нашого центру та наймолодші патріотики взяли участь у Всеукраїнській акції вшанування жертв Голодоморів “Запали свічку пам’яті”. Ці вогники символізують нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів співвітчизників. Вони зігріють душі загиблих. Це – знак нашої пам’яті. Це – символ очищення задля нашого майбутнього.”